Пройдіть майже будь-яким кладовищем у Словаччині, Україні чи Литві, і ви побачите ряд за рядом подвійних надгробків: одне прізвище, два імені, дві пари дат. Проміжок між двома датами смерті показує, скільки років один із подружжя прожив сам.
Як ми знаходили подружжя
Ми почали з двох видів пар. У нашому архіві 80 336 фото показують рівно два записи про могили, а в 70 674 GPS-точках лежить рівно дві могили. Ці два списки перетинаються і разом дають 78 879 пар людей, які лежать під одним каменем або в одному місці.
З цих пар 55 191 мають спільне прізвище. Жіночі форми, які є в багатьох мовах, ми рахували як те саме прізвище: словацька й чеська додають -ová (Novák і Nováková), польська перетворює -ski на -ska, українська й російська додають -a, а литовська дає заміжній жінці -ienė (Kazlauskas і Kazlauskienė).
Далі ми залишали пару, лише якщо двоє народилися з різницею не більше 15 років, обидва роки народження й смерті записано, імена та форми прізвищ вказують на одного чоловіка й одну жінку, і обом було щонайменше 18, коли помер перший із них. Вікове правило відсіяло 13 102 пари з більшою різницею, переважно батька чи матір із дитиною. Ми також відклали 104 литовські пари, де жінка має дівочу форму прізвища (-aitė, -ytė, -utė), яка вказує на доньку.
Так лишилося 32 627 імовірних подружніх пар: 12 289 у Словаччині, 3726 у Литві, 2779 у Чехії, 2687 в Україні, 2330 у Польщі, 1733 у Великій Британії та 1583 у Німеччині, і менше в інших країнах. У 3043 литовських парах прізвище жінки закінчується на -ienė, форму заміжньої жінки. У 598 парах жінку названо на угорський манер із -né, що означає «дружина такого-то»: Istvánné означає дружину Іштвана.
Межі даних
У наших записах немає дат шлюбу. Ми не можемо сказати, які пари прожили в шлюбі найдовше, лише наскільки далеко одна від одної припали їхні смерті.
Спільне прізвище на спільному камені також не доводить шлюбу. Брати й сестри або жінка та її свояк можуть мати спільну могилу й відповідати нашому віковому правилу. Щоб це оцінити, ми переглянули фото 30 випадково вибраних пар. Сім каменів на фото не вдалося прочитати. З 23, які ми змогли прочитати, 11 прямо кажуть, що двоє були подружжям: «кохана дружина», угорське «és neje» (і його дружина), словацьке «manželia» (подружжя), дівоче прізвище жінки після «rod.» або «née», «дорогі батьки» чи діти й онуки, які оплакують обох. Ще 11 читаються як камінь подружжя без прямої вказівки, а один був неясним. Жоден не виявився каменем брата й сестри чи батька й дитини.
Найбільше помилок ми знайшли серед найдовших проміжків. Три найдовші проміжки серед пар, де обоє померли до 2000 року, взагалі не були подружжями: жінка та її свояк у Швеції, брат і сестра в Дебрецені, чоловік і дружина його брата в Гавіржові. Кожне подружжя, назване нижче, ми звірили з написом на камені.
Ми пропускаємо пари, де другий із подружжя ще живий, тож недавні проміжки здаються коротшими, ніж виявляться згодом. Також потрібно пам’ятати, що невелика частина записів у нашій базі може мати помилки.
На скільки років один пережив іншого
Кількість років між двома датами смерті для 32 627 імовірних подружніх пар на спільних каменях в архіві EveryStone. «Той самий рік» і «1 рік» порівнюють календарні роки.
Половина всіх пар померли з різницею в 12 і більше років, а середній проміжок становить 14,4 року. Найбільша група, 28%, припадає на проміжок від 11 до 20 років. Одну пару з десяти (3377) смерть розлучила на понад 30 років.
На іншому кінці шкали 1096 пар (3,4%) померли в тому самому календарному році, а 1744 (5,3%) у сусідніх роках.
Вдови та вдівці
У 22 146 парах (67,9%) першим помер чоловік. У 9385 (28,8%) першою померла дружина, а 1096 пар померли того самого року. Частково це пояснює вік: чоловік був старшим у 24 572 парах (75,3%), за медіаною на три роки, а дружина була старшою в 5581 (17,1%).
Вдови також довше жили після втрати. Жінка, яка втратила чоловіка, прожила після цього за медіаною ще 14 років. Чоловік, який втратив дружину, прожив за медіаною ще 8.
Пари, які померли в різні роки, за тим, хто помер першим і скільки років прожив той, хто лишився. Дружини пережили чоловіків у 22 146 парах, чоловіки пережили дружин у 9385.
На багатьох каменях дві смерті розділяють кілька років, і родина згадує обох разом. У Бродно біля Жиліни діти Жофії та Штефана Пажицьких назвали їх «дорогими батьками»: вона померла 1966 року, він на п’ять років пізніше. У Будках Тернопільської області Ганна та Яків Генсіруки померли 1978 і 1982 року, і на камені написано, що за ними сумують діти, онуки й правнуки.
Ліворуч: Жофія Пажицька (1912-1966) і Штефан Пажицький (1911-1971), кладовище Бродно, Жиліна, Словаччина. Праворуч: Ганна Генсірук (1908-1978) і Яків Генсірук (1906-1982), кладовище в Будках, Тернопільська область, Україна.
Найдовші проміжки
Найдовший проміжок, який ми змогли підтвердити за написом на камені, становить 64 роки. Іван Новосад помер 1915 року приблизно у 36 років. Його дружина Текля прожила до 1979 року. Її камінь на кладовищі в Поториці у Львівській області називає спочатку її, а потім, окремим рядком, «спом’янем чоловіка Івана». Таке формулювання свідчить, що його тут вшановано, а не поховано разом із нею.
Ліворуч: Текля Новосад (1886-1979) та Іван Новосад (1879-1915), кладовище в Поториці, Львівська область, Україна. Праворуч: Чарльз Пентон Стріт (1905-1940) і Ліліан Гертруда Стріт (1911-1999), кладовище Сент-Мері-Екстра (Баттс-роуд), Саутгемптон, Велика Британія.
У Саутгемптоні Ліліан Гертруда Стріт поставила камінь чоловікові, Чарльзу Пентону Стріту, який помер 1940 року приблизно у 35 років, з написом «in loving memory of my dear husband» (у світлу пам’ять мого дорогого чоловіка). Її власне ім’я з’явилося під його іменем через 59 років, зі словами «his beloved wife» (його кохана дружина). У Мальме камінь Отто Едварда Андерссона називає його «моїм найдорожчим чоловіком». Він помер 1918 року, а його дружина Гільма спочила поруч через 58 років, 1976 року.
Подружжя, які померли майже одночасно
Для 21 782 пар відомі обидві повні дати смерті, з днем і місяцем. З них 1415 (6,5%) померли з різницею менше року, 202 протягом місяця, 99 протягом тижня, а 44 того самого дня. Дві з цих 44 пар припадають на 1 січня, дату, яка часто стоїть замість невідомої.
Дослідники називають підвищений ризик смерті невдовзі після втрати чоловіка чи дружини ефектом вдівства. Наші цифри не можуть відокремити його від спільних причин, як-от нещасного випадку, війни чи епідемії, або від випадковості, тож ми лише наводимо їх.
Григорій та Анастасія Муляки з Великої Солонки у Львівській області народилися з різницею в день, 18 і 19 вересня 1907 року. Вони померли з різницею у два дні, 11 і 13 травня 1990 року, і мають спільний камінь із портретами.
Григорій Муляк (1907-1990) та Анастасія Муляк (1907-1990), сільське кладовище Солонки, Велика Солонка, Львівська область, Україна.
У Плавецькому Мікулаші в Трнавському краї камінь представляє «manželia Jozef a Paulína Ščepka», чоловіка й дружину, які народилися 1908 і 1914 року. Обоє померли 30 листопада 1964 року. У Мітній Елена Балажова, уроджена Шнурікова, і Юрай Балаж народилися з різницею в пів року й обоє померли 22 квітня 1986 року.
Ліворуч: Йозеф Щепка (1908-1964) і Пауліна Щепкова (1914-1964), кладовище Плавецький Мікулаш, Словаччина. Праворуч: Елена Балажова (1913-1986) і Юрай Балаж (1914-1986), кладовище Мітна, Банськобистрицький край, Словаччина.
Камінь Яна та Анни Едлманів на кладовищі Скалиці називає причину. Ян, 1884 року народження, і Анна, 1890 року народження, «трагічно загинули під час авіанальоту 10 квітня 1945 року». Онуки додали рядок нижче: у наших спогадах, дідусю й бабусю, ви живете з нами.
Ян Едлман (1884-1945) та Анна Едлманова (1890-1945), кладовище Скалиці, Скалиця, Словаччина.
Як самому прочитати подвійний камінь
Шукайте слова, що позначають подружжя: «wife of» (дружина), «beloved husband» (коханий чоловік), словацькі «manželka» та «manželia», угорське «neje», німецьке «geb.» чи словацьке «rod.» перед дівочим прізвищем. Литовські родини часто пишуть прізвище в множині, як-от Šliažai чи Kupečiai, тобто «родина Шляжасів». Друга дата смерті, вирізана іншою рукою чи яскравішою позолотою, може означати, що камінь роками стояв з одним іменем.
Більшість наших подружніх пар лежить у Словаччині, Литві та Україні. Якщо ваші дідусь і бабуся мають спільний надгробок, ви можете знайти їх там з обома іменами й датами.